Знову несе течія,
Між берегів почуття,
Усе, як дим.
Повз пропливає життя,
І вже нема вороття,
Пейзаж картин -
Одна, один.
Приспів:
Нерозділене кохання,
І на двох одне чекання.
Ділить навпіл порожнеча,
І як з цим жить.
Нерозділене кохання,
Заборонене зізнання.
Від реальності знов втеча –
Не зупинить,
І вже нічого не змінить.
Просто чи складно усе,
У невідомість несе,
І не знайти.
Хто і для кого тепер,
Знаю, чужі відтепер,
Горять мости
Від самоти.
Як треба, що треба – хто зна,
Не разом, не поруч – нема.
Нероздiлене кохання
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2019
Свидетельство о публикации №119052304871
Свидетельство о публикации №119052304871
Рецензии