Снега, снега...
Хурделиці. Замети. Вічний спокій.
Холодне сонце. Біло й непорушно
стоіть німотня тиша роки, роки...
Десь там далеко осінь йде за літом.
Зміняють зими проліски й тюльпани.
А тут, льодами вічними закриті
землі стражденноі подряпини і рани.
Тепла й весни вона вже не бажає.,
Бо знову біль. Незгоди. Чвари, війни...
Лиш тут, в безмовно білім краі,
усе живе лишається спокійним...
12 квітня 2019 р
Свидетельство о публикации №119052003944