Снега, снега...

Сніг й сніги...Бескрайні і бездушні.
Хурделиці.  Замети. Вічний спокій. 
Холодне сонце.  Біло й непорушно
стоіть німотня тиша  роки, роки...

Десь  там далеко осінь йде за літом. 
Зміняють зими проліски й тюльпани.
А тут, льодами вічними закриті
землі стражденноі подряпини і рани.

Тепла й весни вона вже не бажає.,
Бо знову біль. Незгоди. Чвари, війни...
Лиш тут, в безмовно білім краі, 
усе живе лишається спокійним...

12 квітня 2019 р


Рецензии