душа розтерзана, розтріпана
повзе над урвищем, куди от-от впаде,
а думка крише залишки над тим,
куди нестримно хочеться потрапити бодай в останні дні —
на берег, де любов свої хвилини відрахує
і обійме так,
що і не снилося,
та кроки, жаль,
і не привели,
вони, напевне, заблукали десь не там!)
Слабак!
08'36
20'5'19
не дозволив собi щастя!
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119052002115
Свидетельство о публикации №119052002115
Рецензии