Наснилось село

Троянди дивляться у вікна-
Червоні,білі,та з відтінком сивини,
Їх пелюстки,як неземні творіння-
Чарують душу барвами вони

Високі мальви стріху підпирають,
Гніздо лелеки на старім осокорі,
Та глечики,немов прикраса тину,
І з журавлем криниця у дворі

Лише в музеї це побачиш нині,
Та може в книзі,де пожовкли сторінки,
Було колись село подібним раю,
А нині,як відомо,навпаки

Іду по вулиці...панує всюди тиша,
Як сироти подвір"я є сумні,
Покинуті хати вростають в землю,
Дівчата не співають чарівні

Колись бувало...вийдеш на світанку,
Іще туман над річкою стоїть,
На ферму їдуть молоді доярки-
До пасовиська,щоб корів доїть

Уже у поле йдуть-орати,чи полоти,
Ніхто не залишався без роботи,
Лише під вечір,біля клубу,звісно.
Співала молодь про Кохання пісню

Давно було це,та пішло у Небуття,
Лиш спогади лишились,на усе Життя,
Троянди і тепер цвітуть,і мальви є на ганку,
Старе село мені наснилось,до світанку

Адресовано сину 12.05.2019 года,
из санатория "Солений лиман"