Трохи вище за небо,
трохи вище за бога,
нас покликала тихо
невідома дорога.
Підіймайся зі мною,
з-поміж хмари далеко,
над цією весною,
де кружляє лелека.
Трохи вище за сонце
і зелені смереки,
підіймайся зі мною
у сузір'я далекі.
А над нами - рікою
і кохання, і злива:
трохи більше з тобою -
і безмежно щаслива!
Не рахуємо кроків,
щоб дістатися вище.
Пролітатимуть рОки,
наче квіти у вишні.
Бережи мою душу,
і тримати не треба.
Ми давно вже з тобою
трохи вище за небо...
Трохи вище за небо
© Copyright: Алена Васильченко, 2019
Свидетельство о публикации №119051708355
Свидетельство о публикации №119051708355
Рецензии