Л. Дербенёв. Знаешь ты. Рус. Бел
Ясно мне всё, вновь говоришь.
Всё знаю я, всё ни к чему,
Верить в любви нельзя никому.
Знаешь, я ждать буду ответ
Тысячи дней, тысячи лет.
И промолчу в тысячный раз
Ради твоих единственных глаз.
Крылья сложив, гаснет заря.
Фраза твоя сказана зря.
Знаешь - люблю, знаешь - не лгу,
Что без тебя я жить не могу.
Знаешь ты, а, быть может, не знаешь,
Что вот так говоря вновь и вновь,
Ты не только меня обижаешь,
Ты сейчас обижаешь любовь.
Ты не только меня обижаешь,
Ты сейчас обижаешь любовь.
Ты не только меня обижаешь,
Ты сейчас обижаешь любовь.
Ты не только меня обижаешь,
Ты сейчас обижаешь любовь.
"Ведаеш ты"
Зноў ты са мной побач стаіш,
Ясна мне ўсё, ізноў кажаш.
Усё ведаю я, усё ні навошта,
Верыць у каханні нельга нікому.
Ведаеш, я чакаць буду адказ
Тысячы дзён, тысячы гадоў.
І прамаўчу ў тысячны раз
Дзеля тваіх адзіных вачэй наноў.
Крылы склаўшы, згасае світанак дню.
Фраза твая сказана дарма.
Ведаеш - кахаю, ведаеш - не маню,
Што без цябе ў мяне жыцця няма.
Ведаеш ты, а, быць можа, не ведаеш,
Што вось так кажучы зноў і зноў,
Ты не толькі мяне крыўдзіш,
Ты цяпер крыўдзіш каханне.
Ты не толькі мяне крыўдзіш,
Ты цяпер крыўдзіш каханне.
Ты не толькі мяне крыўдзіш,
Ты цяпер крыўдзіш каханне.
Ты не толькі мяне крыўдзіш,
Ты цяпер крыўдзіш каханне.
Перевёл максим Троянович
Свидетельство о публикации №119051607869