не хвилюйся...

не хвилюйся то макові відблиски
і тендітніша тінь на зорі,
сонця промінь збирається виплести
килим щастя в небесній імлі…

вишиває все кольором маминим –
чорним смуту, червоним любов
медяниця зігрілась на камені
без всіляких парі та умов…

де конвалія тихими дзвонами
заколисує ніч-немовля,
витанцьовує вітер між кронами
під казковий сонет скрипаля…

в витинанках сторінки історії
із роси на далекій стерні,
аромати бузкового моря
нас плекають, хвилюють ві сні…

прокидайся, поринув в безмежність,
відшукай свій чарівний напій,
там де зло і добро – протилежність,
чорнобривцями стежка надій…

16.05.2019


Рецензии