Ховаються люди в землянках
Не знають світла весь день.
Що буде їм було неясно
В подальший частки своєї.
Борючись з любою напастю
Коли приходила вона.
Ризикуючи собою ежечастно
Поки залишалася їжа.
Як тільки пішли в партизани
На захист своєю землі.
Де жили їхні тата й мами
А далі будуть жити вони.
Посмертно ожив після бою
В нащадках і нових людей.
Ввібравши їх спадщину з кров'ю
Від яких завгодно ідей.
Весь час собою втілюючи
Спадщину предків своїх.
Куди б не спрямовували,
Життя свою, після них.
Партизани
© Copyright: Андрей Незбайло, 2019
Свидетельство о публикации №119051603342
Свидетельство о публикации №119051603342
Рецензии
жаль что я не все поняла, т.к. не знаю украинский, но я поняла что стихотворение о партизанах и что автор гордится подвигом своих дедов и земляков. Понравилось.
Люба Говорина 23.01.2020 23:44 • Заявить о нарушении
Люба Говорина 23.01.2020 23:44 • Заявить о нарушении