Годі краяти серце,не треба,не треба.
Зупинися небоже,не трать силу волі.
Підніми очі в небо,звернися до неба,
Попроси в нім окраєць,для чистої долі.
Годі гаяти часу,відлунь чистотою,
Теплотою доріг що написані серцем.
Та надією певно,її красотою...
Що відкриє у гарне,зачинені дверці.
Годі нишком кричати,скажи вже у голос.
Чого хочеться знову,гадаєш? Віднині.
Щоб пшениці родив переповнений колос,
Щоб безпечно жилося у світі Людині.
(Понкратова.О.В.)
Теплотою дорiг що написанi серцем
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119051506960
Свидетельство о публикации №119051506960
Рецензии