Тим, хто падає зі стіни за мотивами Л. Керролла
Eng/ To those who fall from ladders and grace
Кажуть, не буває незамінних,
Кажуть, ми усі – лиш голограма,
Але є знання, що йдуть крізь стіни,
Крізь роки лишаючись із нами.
Кажуть, будуть виміри свободи
Все ж нові, а пам’ять не потрібна,
Але я згадаю темні сходи
І безликість степового вітру.
Мов склодуви, ми – майстри абстракцій,
Але я не вірю в випадковість,
Настає час тихої розплати
За слова, за штучну дріб’язковість.
І за те, що вимір територій
І збереження всіх манускриптів –
Не єдиний вхід у цей лекторій
Серед польових таємних квітів.
Зникнути, забути, розчинитись,
Стати тінню тіні чи світити –
Кожен робить вибір, чи ділитись
Наслідками бою та освіти.
15.05.2019
Тим, хто пада з ст ни за мотивами Л. Керролла
© Copyright: Марина Чиянова, 2019
Свидетельство о публикации №119051506406
Свидетельство о публикации №119051506406
Рецензии
