Синя птаха

У сапфіровім серці я тану,
ніжним поглядом щастя зігрітий.
Ще тримаю в обіймах жадану,
та бузком обсипається літо.

Вже покинули гнізда лелеки,
в сизім небі прощальні мотиви.
Небеса ллють з посріблених глеків
на змарнілі городини зливи.

Туга хмарою висне над нами,
з найдорожчим прощатися важко.
Прилітай вечорами думками -
незабутня моя, синя пташко!

Я чекатиму, віриш, як манни,
знов на пісню твою солов'їну.
Кинь на згадку з небес олов'яних
у долоні блакитну пір'їну!


Рецензии
Просто бездоганно, люба Тетяночко ! Вдячна та з Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   15.05.2019 09:24     Заявить о нарушении
Дякую, рада, що не потрібно нічого виправляти!))))З ніжністю,

Татьяна Левицкая   21.05.2019 15:49   Заявить о нарушении