Мама…зворушливо і сильно,
І дуже дзвінко слово це звучить.
Для когось – це є ноша непосильна,
Але життя із нею вже прожить.
Мама…бентежно так і ніжно.
Не кожному дано це слово чуть.
Хтось каже це свідомо , хтось – побіжно,
Та мама-це святе , і в цьому є вся суть.
Мама…поважно так і гучно.
Не кожній жінці ймення це дано,
Про це старці казали дуже влучно,
Й воно є світле , мов світлеє рядно.
Мама…тривожно й величально,
Й велике щастя мати ймення це.
Звучить воно і голосно й благально.
Це слово , мов живильне деревце.
Мама…схвильовано і гордо.
Поки є мама - це слово на устах.
Звучить неперевершено в акордах
І вилітає з уст , неначе птах.
Мама…з повагою й любов'ю,
Із шаною несем його в серцях.
Із вдячністю це слово завжди мовлю,
Звучить воно у моїх молитвах.
14.05.2019 р.
Мама
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119051408618
Свидетельство о публикации №119051408618
Рецензии