Весна зелена. Валентина Козачук. с украинского
Дощі ідуть рясні щодня. Нахаби!
А буйні, звісно, з перепою трави,
Стоять за них стіною...Сонний травень.
І мій садок замовк, бо геть напився,
І головою в квітах похилився.
Квіток сьогодні не розжмурить бджілка,
Лиш з холоду здригнулась мокра гілка.
Розкисло все до нитки, до клітини
То сум, то сон долає щохвилини.
О ні, я чую соловей співає! –
В розводах акварелів сонце грає!
От одуванчиков лужайка золотится.
Дожди идут обильно, Как не злиться!
И буйны с перепою травы мая.
Стоит за дождь стеной трава густая.
Мой сад замолк, настолько он упился,
И головой цветастой наклонился.
Цветы с утра не посещает пчёлка,
И вздрагивает ветка, что промокла.
Промокло всё, как говорят, до нитки.
Печаль и сон ночуют у калитки...
Но нет, я слышу соловьи запели!
И солнце сушит радуг акварели!
Свидетельство о публикации №119051305329