Бузковий романс... Автоперевод

Всё в этот вечер нам было с руки:
Птичье пробилось пенье,
Падали долу цветков лепестки,
Дворик пропах сиренью.

Мой дорогой, как давно мы близки:
Может быть, с прошлой жизни.
В прошлом свиданья... Седеют виски.
Счастья свеча – на тризне...

Нежно, вальяжно… Притушен огонь:
Давний багаж не сбросишь…
Не угрожающий топот погонь –
Гасит порывы Осень...

Высвобождаться из сети нет сил:
Вовремя не испросила…
Промельк надежды зря подарил?..
 – Освободил бы, милый!


Автоперевод с русского – мовою:


Все у цей вечір було нам з руки,
Квітків колір шовкових…
Нижче і нижче летять пелюстки,
Як на балу бузковім.

Мій найдорожчий, знайомі вже ми,
Може, із днів прадавніх…
Не до побачень, бо скроні зими
Швидко сівіють…рано…

Ніжно лише …пригашу я вогонь:
Давній багаж попросить.
Не наростаючий тупіт погонь –
Гасить пориви Осінь…

Нині надію мені не даси:
Мабуть, даремно кохала?..
Де же звільнитись з мережі взять сил?
Вчасно я не попрохала…


Спасибо за аватар
Ярославу Чорногузу!