Знову весна!
В пахощах саду тонуть печалі.
Біло-рожеві летять пелюстки
І почуття оживають зів’ялі.
Руки розкинувши, он на узліссі,
Яблунька-дичка цвіте - обіймИ!
Як же бузково у нас на Поліссі,
Як черемхОво й не чути війни.
А під Донецьком гуляють вітри
І переповнене серденько болем,
Адже також там садки розцвіли,
Бджілки летять до кульбабок у поле.
Веснонько мила, ніжність твоя,
То подарунки від щедрого Бога.
Люди, вгамуйтесь, ідіть до Христа,
Люди, покайтесь - відкрита дорога.
Заповідь Божа проста - не убий!
Не побажай землиці чужої.
Хто із мечем нарушає спокІй,
Той і помре від меча у двобої.
Дивиться Бог блакиттю весни,
Гілками яблунь Він нас обіймає,
Не розпинайте цієї краси,
Бог - є Любов,Покайтесь. Благаю...
Свидетельство о публикации №119051103889
Благословений тебе Божьих!
Обнимаю тепло и с любовью, Вера.
Вера Осыка 30.06.2019 19:19 Заявить о нарушении
Спасибо Верочка за сочувствие и душевность!
С любовью,
Валентина Козачук 03.07.2019 18:12 Заявить о нарушении