Псалом 38. Не треба без Бога!

      Псалом 38. Не треба без Бога!


*   *   *


         «Якщо сучасники за правду не б’ють,
            то й для нащадків ніщо ти.»
                І Ш.


Будь живою, Україно!
Будьте ви живими, Україно, Палестино,
леви місять вас із осокою.
Будьте й всі
самі собою.
І сусіди напівмертві,
що готові тому всіх пожерти.
Нині час абортувань світу всього,
аж тому всі – жертви,
коло.
Коло смерті.
Як же Бог, Він, до дзеркал загляне,
дзеркал правди,
Він, Бог-Правда?
Біля дзеркал – стане.
Древо вічніїх розливів,
шумів вічних
                ще й щасливих –
хто Йому тим стане?
Древо вічне –
край зелений, –
от
Він гляне в мене!!
Львів від Києва не дасть Він
відірвати.


Мати! Божа Мати!!
Сам Шептицький так Тебе
                списав
як Палама! той Тебе і світ
вписав
тим –
він серцем кровоточив:
так Твої ввібрали очі...


Як це так? А це є так!!
Вищий в нижчих задивитись схоче –
світ впаде на серце йому і на очі!!
А як – Бог!!
і де серце... і де
очі?...
той упрів
ще інший – іздурів
п’яниця як світ
і світ як п’яниця – хихочуть!!


І що? вам
є що сказати??
Це хіба що – розтерзати!
Це матерія в кусках.
Як то зараз.
Всякий орган  – те, саме!
І підвищується.
Так, бо – опускається
усе страховисько!! Німе!!!
Й німотствующе – і – німе!!!
Без Бога.
Та зглянься, Боже,
                ось і є: саме!


Спочатку верби
поопускають коси
                в ріки...
Помолодійте ви, хто між природою
й – Христом,
навіки!!


І підіймайте дням важкі повіки...
Самоосліплені... галерники...
ще й із віконцями гиєн,
смертники із АйТі – вполоненці,
раби,
серце закрите,
і куди Господу воззріти?


і отверзаються лиця гаїв
а розспівається душам
Шахерезад – широко –
на кого гляне з краси око...
аж спахне в нім ще й пахне Боже Око...
               Люблячий погляд – й настікає
гілка соком.
Христового ума –
Світло Божественне
                глибоке і високе!!!
і проникає – все...


І як всі поживають?
А тим стають – що й споживають!
Свідомості – катма!
Не у Христа ще всі працюють.
Їдять і – зрять. Як плівка cinema...

1.05.2019,
ранок
 


Рецензии