Яблука достиглi
Падають додолу, котяться до ніг.
Як їм заздрить місяць. Він ще не уповні.
Чом же так невчасно цей тоненький ріг?
Яблуком рум'яним поміж зір-леліток
Він би покотився травами в росу.
І сором'язливо червонів між квіток,
Радо задивлявся на таку красу.
Устромивши роги у небес ряднину
Журиться, зітхає місяць угорі.
Яблука серпневі котяться до тину
Зустрічати осінь, що вже на порі.
Свидетельство о публикации №119050806948