Колиска

Під каштанами провінційного міста
Не второпала полум'яних істин.
Тож бродила, як та химера
Доки стріла випадок, Цербера...

Запросили до кафешантану
У далекий Стамбул.
Мусульманам - бач! Танці - по сану.
Попирається всяке табу.

Тож дівиця летіла над морем
Та й дівиця летіла за горем
Щоб потрапить в розпусти гарем
Щоб потрафить отим феодалам

Що три шкури деруть за тарифами
З діда, баби чи мами задарма.
Тож летіла над морем, над рифами
Вийти з ями боргів баригам...

Пролунала сурма із неба!
Не дивуйся, чому не треба...
Бо в неволю ти скочиш, небого.
На поталу - одна дорога!

За порогом будинку розпусти
Чорт попустить чи Бог допустить?
Cутенера цілуй в уста
А клієнта - допоки лусне!

...................................................

Відпустить із неволі просила
Як та пташка у клітці безсила.
Багатів, між усим, ненажера Рошен.
Було мало щоденно мільйонів грошей!

Монопольно в ресурси Ахметка вчепився.
Олігархи - як черви - у тіло впилися
Та кишіли кліщами в руїні
України, убраній в барвінок

Яка ненькою звалась колись
Злих та добрих синів колискою.

8 травня 2019 Року


Рецензии