Холодний січень за вікном - снігами.
Все білим, білим сипле і мете.
Дивуємось, що діється із нами,
Чому душа бузково не цвіте?
Чому загрузли душі у заметах
Таких дрібних, надуманих проблем?
У грубощів, ненависті тенетах
Все тисне нас до низу вантажем.
На змерзлих в злості крилах не злетіти
І не зігріти серцем крижаним.
Не варто у душі свічу гасити,
Даровану нам Господом Святим.
Вона - Любов велика і всесильна
Рятує, а не курить фіміам,
Бо непідвладна є вікам, нетлінна.
Вона несе спасіння Боже нам.
Не варто гасити свiчу
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2019
Свидетельство о публикации №119050806367
Свидетельство о публикации №119050806367
Рецензии