Жюжiль
і дощі наженуть вітри
нам під ноги стечуть калюжі,
щоби разом по них бігти.
Як травневих покосів суміш
перев"яжеться в ожеред
так хуткий скороходик жюжіль
застрибатиме крізь тенет.
Коли ти про мене забудеш,
ізневірена від прикмет,
проти соняшної застуди
я наллю tобі ранішній мед.
Розчиниться хлющами туга
від засолу спокусливих зрад,
в час коли про тебе забуду
ти даси мені випити яд.
Свидетельство о публикации №119050801528