Ранкове проміння розбуджує сни:
Дерева квітучі, неначе в намисті,
Кисневі напої від свіжого листя
Наповнюють груди. Пташині пісні
Лунають – в обіймах ми знову весни,
Яка прокладає усміхнений шлях.
Володарка знає всі закутки світу:
Тепло надсилає – і мають радіти
Від подиху всі, навіть скривджений птах:
Забути він прагне минулого жах,
Коли відлітав на чужину торік,
Бо холод та бідність затьмарили розум,
Повірив невтішним наразі прогнозам.
Ще довго вчувався пронизливий крик,
Прощатись надовго він зовсім не звик.
Увінчана мріями гарна пора:
Аж ген зеленіє далека гора!
Думки наші в пошуках щастя й добра!
07.05.2019
В обiймах весни
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119050704352
Свидетельство о публикации №119050704352
Рецензии