Біжу від хмари,
а вітер свище.
Ось-ось догонить,
ось-ось вперіщить!
Вона пузата,
вона, сердита.
Мов сіра вата,
дощем набита.
Як та перина
з пташиним пухом.
А я - дівчина.
Я - сильна духом!
Але втікаю,
хоч не боюся.
Зонта не маю,
та не журюся.
...Таки - дістало!
Скропило тіло.
Нащо втікала?
Себе ж дурила...
Гроза гуркоче.
Шугають стріли.
Негода змочить,
де й не хотіла.
Вперед не бігла -
обАбіч стала.
Хіба ж там злива
не тая сама?
А.Я.
Б! жу в! д хмари
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2019
Свидетельство о публикации №119050703686
Свидетельство о публикации №119050703686
Рецензии