Вона казала: «Час біжить»,
і тихо йшла зі мною поруч,
неначе відчувала сором,
що вже без мене не прожить,
що вже без мене мить – це рік,
що все це з нею – дар од бога,
що, хай тяжкою є дорога,
зате є поруч чоловік...
І що з того, що час сплива,
що час біжить, що час – не вічний,
зате та мить, що поруч, – вічність,
а «час біжить» – пусті слова...
Вона казала - Час бiжить
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119050703570
Свидетельство о публикации №119050703570
Рецензии