щоразу коли їду в іншу країну,
я беру інший паспорт,
італійських паспортів в мене найбільше,
коли переглядаю,
я їх усі переціловую,
це було кожен раз щастя —
йти вулицями її міст і селищ,
та є країни,
ступивши через кордон яких,
хочеться спалити себе разом з тим паспортом- перепусткою,
ці, часом безмежні краї,
не мають берегів,
та у них людські імена,
а от душ не знайти.
06'48
7'5'19
людськi, iмена, та нелюдськi душi
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119050701360
Свидетельство о публикации №119050701360
Рецензии