гiднiше вiдьми у буттi твоeму годi i шукати
"щастя",
не шморгай під ногами,
дорогу долі тнути ходом безпричинно,
моє повітря чисте лиш мені,
в життєвих прОсвітках моя надія,
вдихай своїх світанків чорний час,
що й звик,
тумани підкидаючи до ран,
палаючих вогнями смутку
14'54
3'5'19
Свидетельство о публикации №119050407581