Світлій пам’яті дружини.
Де ти бродиш, моя доле,
З ким на небі дружиш?
Як розстались ми з тобою
Душа й серце тужить.
Бог розрізав одне ціле
На дві половинки,
Твоя в небо полетіла,
Моя - на зупинці.
Тяжко - важко половинці
Нудить білим світом,
В самоті і наодинці
Плакати й журитись.
Два рокИ як ти летиш
На небесних крилах,
Ти пішла, а мені жить
Недоля звеліла.
Плачу стражданням за життя –
Ціна довголіття,
Творю молитву з каяттям:
Мені без тебе сонце світить.
2.05. 2019 р., Лозовий Яр – Київ
Де ти бродиш
© Copyright: Григорий Божок, 2019
Свидетельство о публикации №119050204934
Свидетельство о публикации №119050204934
Рецензии