А я сьогодні знову ніби п"яний,
іду додому з іншого села,
там був весь час я в дівчини Мар"яни,
яка мені любов свою дала.
Вона мене цілунком частувала,
вона мене у поле привела,
там польові ромашки ми зривали,
та рахували з нею до села.
Ми пелюстки й ромашки рахували,
загадували бажанні слова,
зозуля ж нас весь час перебивала
мабуть у неї є на це права.
Укр. А я сьогодн1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119050101880
Свидетельство о публикации №119050101880
Рецензии