Не обертайся ти назад
і не жалкуй, життя триває.
Черешні піняться розмаєм,
буяє сакурою сад.
Не обертайся ти назад!
О, скільки весен, скільки днин
ходили різними стежками,
була пустеля поміж нами...
І ти одна, і я один.
О, скільки весен, скільки днин!
Та доля нам вінок плела
з ромашок, м'яти, розмарину.
Благословляю ту хвилину
галузок ніжності й тепла.
Та доля нам вінок плела.
Ми збережемо почуття.
Із порцеляни будем пити
любов, що постелила в житі
шовковий килим забуття!
Ми збережемо почуття!
Ми збережемо почуття
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119043005439
Свидетельство о публикации №119043005439
Рецензии