давнее

Валерия Тайна
У Буді холод, у Пешті – мряка,
Ще й сірий ворон у небі кряка,
І срібний ангел всю ніч проплакав,
А я іду одна по місту,
Несу в руці шматочок тіста,
Що дав Господь зліпити щастя.
Зліплю я серце в солодкій пастці.
Не маю форми, не знаю масті,
І я іду назустріч вітру,
Нехай він дасть мені палітру.
Я розфарбую в долонях тісто
В ванільний колір, щоб можна з`їсти.
                28.11.2014 р.

*     *      *


© Copyright: Валерия Тайна, 2019
Свидетельство о публикации №119043004024
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валерия Тайна
Рецензии
Написать рецензию
Надзвичайний Вірш... Цікавий... А Головне Духовно/Філософський!!! 🤔

Валентин Зубарев   04.08.2020 18:39   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валерия Тайна