Весняний блюз

Iду привітними алеями,
весняним парком, тихо і неспішно.
Весною втішена, печаль втекла
І Оду Радості виспівує душа.
Ще жменя суму, та уже смакує,-
Легкий, серпанковий , прозорий він на смак.
Кружляє  джміль на світлому осонні,
вальсує ніжно, легко так.
І квіткам уклоняється,кладе землі поклони.
Весняна пісня серце зачаровує!
Пливе  краса над світом втомленим...
І гомін дітвори, і міста передзвін,-
Так тепло на душі і віє спокоєм.
Хмелієш без вина, від цих погожих днів.
А сум згубися якось ненароком.
І радісно, нехай не заважає.
Бо слухає душа, Весняний блюз
природи.


Рецензии