Маю право на сльози – це право ніхто не відніме.
Сльози – те, найінтимніше, те, що моє – назавжди.
Сльози – ближче, дорожче, ніж, навіть, найкращії рими
і найкращі із віршів... А ближче од сліз – тільки ти...
Тільки ти – пробачаєш мені мої тихії сльози.
Тільки ти їх і чуєш, і бачиш. Удень і вночі.
Це жіноча довіра безмежна: довірити грози –
так, довірити сльози, як серце жіноче кричить...
Ми в любові з тобою, крім сліз, дивовижно подібні,
ти прощаєш: для тебе й жіноча сльоза – не чужа...
Часом сльози зникають – у мить, коли дуже потрібні,
і тоді ти прощаєш мені, що ридає душа...
Маю право на сльози, це право нiхто не вiднiме
© Copyright: Миклош Форма, 2019
Свидетельство о публикации №119042708375
Свидетельство о публикации №119042708375
Рецензии