Я пам'ятаю час, коли за Українську мову,
Якщо ти йшов через Проспект додому,
Почувши ледь - товкли тебе у писок,
Що прилипали зуби з карієсом до ірисок.
І ось нарешті прийняли більшістю закон,
Щоб в Україні, мова Українська, а нє Он,
И если нечего сказать - зміг промовчати,
А если есть - то знав коли відповідати.
Хоть и не Украинец - йдеш до своєї хати,
Ну а зітхай - цє є вздыхай, а не зігувати,
Очікування зал, для вас зал очкования,
Та незабаром - ломить думку понимания.
Вы будете, нам говорить, мы розмовлять,
Ми будемо гуляти, вы наверное гулять,
Если вы прыгать будете, то ми скакати,
А, ще ми крім любити - вміємо кохати...
Вм мо кохати...
© Copyright: Пэтэр Блэк, 2019
Свидетельство о публикации №119042608238
Свидетельство о публикации №119042608238
Рецензии