тихо навкруги

тихо навкруги, спокійно, легко так,
ніби знов злітає нічний птах,
ніби зорі ночі знов проснулись,
і ми в радісне минуле повернулись:

..ось ти йдеш, як завжди, на роботу,
в тебе посмішка, що змінює турботи,
в тебе думка лиш про те, як звеселити
тих усіх, які вміють так просто полюбити..

..ось ти знову у своїй власній промові
посміхаєшся..тепер знову ми двоє,
і так радісно кричить від щастя серце,-
знову все відлунням обізветься..

..ось важливі всі моменти пронеслися,
звісно ж й ті, якими обпеклися,
ось ти щиро знову в нотах втоми
багатьом допомагаєш..ось ти вдома..

..ось красиві ті моменти..знову разом..
не здамося, допоможем, ще покажем,
..ось остання мрія майже вже відбулась..
сонце сіло..35..вже все відчулось..

..ось останняя зима знов на порозі,
знову просять бути на підмозі,-
ось летиш ти у краї такі далекі,
добре знаєш, повертатися не легко..

....  ..  .

..ось промова..важко так..не розумієш,
як же сталося це все..не досивієш..

..ось лиш одинокі стали всі кімнати,
в них лишилось доброти ще так багато..

..ось нерозуміння цієї нелегкої долі,
щастя загубилось у пітьми полоні..

..ось тепер лиш зорі серце зігрівають,
важко так без тебе..сил не вистачає..

r810220