У Вербну нед лю

     У Вербну неділю
     Поема


            Господу Слову
            з любов’ю присвячується


1

То чи любили Христа –
                ті юдеї?
А Схід і Захід люблять? –
                хочуть свого...
А Церква?  – чи
               ідуть до неї?
А я люблю у серці – Христа!!
                Мого!
Який Себе подарував! –
                для чогось.


Благословен Ти, Господи!
                і я з Тобою!
На фоні перемог – в Вербну неділю.
Бо трусять Україну-породіллю.
І ріжуть серце – осокою.
І навіть думкою
не зміг – щоб не з Тобою,
                не з одним Тобою!!!


2

Та інше – то залишання серця
Твого!..
І що без Бога?
що, перемога?  – і веде –до –
чого?..


3

Благословен єси, Господи! бо
                в цю Страсную
як в кого що і заболить
то тихе доєднання є
                в цю мить
бо у Одного Тебе в Дусі все болить
благословеннії є – ті що в серці
                чують!..


То ж чують!
пантрують!
всі деннії отрути вчують
у цюю мить –
            як вічну
мить!..


4

То ж чи не чула
Його Мати
що сказане? –
щодо Її Дитяти...


Хіба не чує
земна мати
серця її –
поки іще маленького –
                дитяти??
чого воно заплаче?
дух те бачить...
аж верба над водою
плаче
аж сонце
що обох їх бачить...
велике теє знає
й бачить! –
Серце велике!!!


та й плаче
було таки мати –
що перестріне
ще її дитятко...


Але от знати!!
Усе життя мовчала...
і як це – щоб життя мовчати!!!
То ж Божа Мати –
дякуючи Богу – все мовчати...
Ой, Богоматір!
І в Вербную – це знати!..

23.04.2019,
ранок і полудень,
Київ