Заробітчани, дома їх нема,
Живуть собі, як мари в позачассі
На дворі мине літо чи зима
Та не зустріне у своїй прикрасі.
Вишукують з неволі острівці,
Все в пошуках, невтішні, кращій долі,
Когось милують в небі прапорці
А іншим сниться хата їх і воля.
Зустрінуться вдивляючись в дітей
Неначе гості, та іще й сторонні
А ті в безбатьківстві живуть серед людей,
В очах їх смуток і пусті долоні.
Не кожен може за руки втримать,
Із пелюшок до Випускного ранку,
Повинні примиритись і змовчать,
Щоб може краще стало на світанку.
Заробiтчани
© Copyright: Алевтина Скорая, 2019
Свидетельство о публикации №119042404756
Свидетельство о публикации №119042404756
Рецензии
Гастарбайтеры, где же ваш дом,
Вы живёте в потерянном времени,
Где ни лето и не зима
Вас не встретят в своем украшении...
С теплом.
Николай Шестов 28.04.2019 21:51 • Заявить о нарушении
Вы живёте в потерянном времени,
Где ни лето и не зима
Вас не встретят в своем украшении...
С теплом.
Николай Шестов 28.04.2019 21:51 • Заявить о нарушении