Що це знову за дива,
Все навколо зеленіє.
Та це ж гарна новина,
Село шаленіє.
Гра на сонці купола,
Заграва з весною.
Розпустилася верба,
Поміж осокою.
Гарно,гарно в нас в селі,
Найкраще у світі.
Красуються яблуні,
В своїм білім цвіті.
Манить запах тих ланів,
Що понад ставками.
Зажурирась у воді,
Іва з коготками.
Ось байраки,а там ліс,
Річка край дороги.
Бігли колись босоніж,
Оббивали ноги.
Боже мій!Це ж рідний край!
Тут пройшло дитинство.
Вийду в поле,а там рай,
Для душі гостинці.
Ось сьогодні я прийшла,
Низенько вклонилась.
Путь тернистий тут пройшла,
І тут народилась.
Треба чаще приїзжать,
До рідної хати.
Бо настане скоро час,
Будем лиш зітхати.
Провела сьогодні Вас,
По селу гарненько.
Може хто і вспомне з Вас,
Щось душі рідненьке!!!
Що це знову за дива
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2019
Свидетельство о публикации №119042306673
Свидетельство о публикации №119042306673
Рецензии