Можна, я ще поплачу?
Сліз - на ріку стрімку...
Щирість його дитячу,
витримку надлюдську,
Янгольський усміх тихий,
щебіт - пташиний спів...
Серце відчуло лихо,-
розум прийнять не хтів.
Вів кожен крок до згуби,
ліки, мов яд, були...
Милий синочку, любий,-
більш тобі не болить...
Смерть свою знає справу,
тушить життя свічу...
Кола в очах кроваві,
сльози вогнем печуть.
Бог не питає згоди,-
Янгола забира!
Жертва береться з роду -
ліпшому йти пора...
Нового не відкрию -
крила і німб при нім...
Боже, чому ж я вию
за янголям своїм?!
Вию...
© Copyright: Ева Сокол 2, 2019
Свидетельство о публикации №119042306446
Свидетельство о публикации №119042306446
Рецензии
Как тут не выть? Жертвы эти матерям не под силу... Только жить приходится и адаптироваться к предложенным обстоятельствам, ведь изменить ничего не можем. В наших силах молиться за любимых в их далях. Им виден свет нашей свечи и любви...
Тамара Липатова 23.04.2019 17:46 • Заявить о нарушении
Тамара Липатова 23.04.2019 17:46 • Заявить о нарушении
Я не розумію, як лишилась жити і навіщо...
Та хіба я одна про те запитую??? Безліч таких, кому без янголят і жить не сила. Просто котяться дні... сіро-однакові.
Щиро дякую!
Ева Сокол 2 23.04.2019 22:18 Заявить о нарушении
Та хіба я одна про те запитую??? Безліч таких, кому без янголят і жить не сила. Просто котяться дні... сіро-однакові.
Щиро дякую!
Ева Сокол 2 23.04.2019 22:18 Заявить о нарушении
Всё знаю, милая Ева - пример перед глазами постоянно... Да и аналогичные случаи в моём окружении тоже есть. Уже года пробежали а боль у всех та же. Только жизненная суета на короткое время отвлекает, но рецидивы неизбежны, к сожалению. А молитвы и любовь к нашим чадам помогают держаться. Сил Вам, дорогая! Обнимаю!
Тамара Липатова 24.04.2019 11:37 Заявить о нарушении
Тамара Липатова 24.04.2019 11:37 Заявить о нарушении