Весна…
Світанок...
Роси п’є трава…
Усе чарівно оживає.
Стоїш любуєшся, - дива!
Як гарно пісню соловей співає.
А он веселка бач, в краплині виграва.
І смуток дум в душі, тихесенько зникає.
Ти зупинись на мить, побачить цю красу.
На хвильку стань, помилуватися красою.
Поглянь, мураха на світанку п’є росу.
І ніжна квіточка вмивається росою.
………………………………………
Природа-матінка дарує нам життя.
Не пропусти, і не проґав нічого.
Милуйся, бо не буде вороття
Дослухайся і ти ж до того.
До голосу душі живого
Спізнай своє буття.
Спіши, ніби дитя
Живи ж бо так!
………………
Щоби не було
ка-ят-тя.
23.04.2019р.
Природа-матiнка
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2019
Свидетельство о публикации №119042305178
Свидетельство о публикации №119042305178
Рецензии