Здійснює Ранок промову до Ночі.
Слухає та, далі ж все шкереберть!
У пересерді, заплющивши очі,
Зникне так хутко, втікатиме геть:
Встигнути треба, часУ ж бо – ледь-ледь.
Нерви напружені, у єйфоріі!
Голос до вищих сягає октав!
Певне, були ілюзорними мрії.
Попіл збирається в згарищі справ.
Долю лихую їй хтось надіслав.
Треба прощатись, не буде вже влади.
Хоче ще вирвати зайвий шматок.
Незаперечність та стійкість посади
Довго давала надходжень приток.
Обґрунтувалась реальність чуток.
… Добре, на світі буває ще й Ранок.
Ніч керувала уже наостанок.
Промінь розбуджений сяє навколо:
Всіх закликає у створене коло!
Чутно далеко веселий цей голос!
22.04.2019
Нiч та Ранок
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119042206347
Свидетельство о публикации №119042206347
Рецензии