На что похожа муха? Из Бориса Олейника

Захмелел я нынче от ноктюрна,
Ты ж от теорем уже стал лыс.
Как похожа муха на ажурный,
На миниатюрный обелиск!

Астроному снится блеск Сатурна,
Хочет он в его всмотреться лик,
А над горизонтом тень сумбурна,
Как миниатюрный обелиск.

Ах, меня целуют волны лихо.
Ты ж целуешь жилку на лице.
Мушка же остановилась тихо,
Солнце взять желая на прицел.

Ветер вдаль погонит туч отару.
Если солнце вызреет, как ром,
Он перевернёт в зубах сигару
И обнимет пальцами курок.

Из холодного, как линза, ока,
Перемноженный на мысли риск,
Из миниатюрного высокий
Вырастет последний обелиск.

Я пьянеть хотел бы от ноктюрнов,
В волосах твоих тонуть, как бриз.
Но похожа муха на ажурный,
Миниатюрный обелиск.

Перевёл с украинского Я.

НА ЩО СХОЖА МУШКА

Я зробився п’яним від нотюрнів
Ти над теремами облис.
...А мушка схожа на мініатюрний,
На мініатюрний... обеліск.

Астроном обчислить пляму кожну.
Маляру б ті плями побілить...
А над обрієм тінь хитнулась, схожа
На мініатюрний обеліск.

Ах, мене цілують сині хвилі.
Ти цілуєш хвилі чорних кіс...
А мушка тихо зупинилась,
Взявши сонне сонце під обріз.

Може статись: в полудень безхмарний,
Коли сонце виспіє, як ром,
Він переверне у зубах сигару
І обніме пальцями курок.

І з холодного,як лінза, ока,
Перемножений на мислі злі,
Із мініатюрного вижене високий
Всій землі... останній обеліск.

Я б хотів п’яніти від ноктюрнів,
Потопати в хвилях чорних кіс!
Але мушка схожа на мініатюрний,
На мініатюрний обедіск.