Дядька Дождь. Из Дмитрия Павлычко
Достигает неба он.
Смех его звенит железом,
Серебрист и тонок звон.
Как на праздник, приоделся
Запорожец удалой.
Шапка тучи - край зарделся!-
Блещет пурпурной каймой.
А усы его - два метра!-
Развевает ветер, шал.
И трепещет рожь от ветра,
И ковыль с полей сбежал.
ДЯДЬКО ДОЩ
Дядько Дощ стоїть під лісом
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов залізом
Дудонить: «Га-га! Га-га!»
Одягнувся, мов на свята,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка важкувата.
Блискавки червиний шлик.
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвива.
І тремтить пшениця руса.
І втіка за горб трава!
Дмитро Павличко
Свидетельство о публикации №119042009160