Iду в весну,
через садок вишневий.
Там де бузок розквітнув у росі
І все співає і бринить в красі,
А сад дощем і квітами пропах.
В минуле повертаюся в думках,
у юності моєї береги,
Де все дзвеніло щастям навкруги.
Там зорі нам в долоні падали
і ми літали наче в сні,
Там в білих кетягах акації
вальс танцювали навесні.
Там все так серцю миле,
Там струменить ріка,
Там я тебе любила, а ти мене чекав.
Там пахли терпко роси в замріяних садах
І розплітались коси у синіх берегах.
Там сонце позолотою заквітчувало даль,
Там ми ще і не знали про горе та печаль.
. .
Iду в свою весну...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119042007187
Свидетельство о публикации №119042007187
Рецензии