Сон неспокійний, життя мінливе,
Сіріє небо в чужій квартирі,
Біліє ранок,
День гірше ночі…
І знов ці очі.
І шепіт тихий, ледь губи стулить,
Молитва змиє усі потуги,
І стане легше і трішки шкода…
Не вийшло знову…
І Слава Богу.
А квітень сонно поміж світами,
Весна підняла його з зірками,
Не розбудила, він ледь кульгає…
І сніг зсипає.
Під одіялом – найліпша мрія,
І б не ходила нікуди! Віриш?
Оці чотири – найкраще щастя,
І знов не в тему,
і тут пропаща.
Сон неспокійний, здригає холод,
Сіріє небо, вкриває втому,
Біліє ранок в чужій квартирі…
І знов ці очі страшної сили.
16.04.2019
знов ц1 оч1
© Copyright: Инна Омут, 2019
Свидетельство о публикации №119041904106
Свидетельство о публикации №119041904106
Рецензии
