Згортаю час
Коли на серці розквітали квіти
Коли не знав де щастя те подіти
Коли до неба підіймав себе
На радість, що зустрів тебе.
Мені була дарунком та в розраді
Губив і час, і волю, і мету,
Кричав до неба, хмарам, будьте раді
За мене, за кохану… та не ту.
Не ту обрав, не з тою час спливає
Для тебе тільки спомин промине
Я вже не той, обличчя забуваю
Та знову, мукою, я згадую тебе
Чому живемо тихо, крадькома
Кохаємо та мовчимо про те
Кричимо щастю, що його нема
Та мріємо про муку, що живе
У кожному… оту солодку муку
Коли кохаєш, та не відаєш за що
За тугу, за душі розпуку…
Ото кохання знати б де воно
Де проживає, селиться у тіло
Коли болить мовчання… на біду
Коли лиш скалки від душі вціліли
Шукаєш долю може ще й не ту.
Свидетельство о публикации №119041902485