Чому ж перехоплює подих,
Дихання спиняється вмить?
Дзвінок твій, такий довгожданий,
Якраз пролунав у ту мить.
Твій голос мене чарує,
Стає неспокійно мені.
Стою, мов дівчисько юне,
Здаю свіій екзамен тобі.
Ця магія голосу, сили,
Що так притаманна тобі...
Вона причаровує, манить.
Й не в силі коритись собі.
Тепло вже буяє надворі
І квітнуть троянди в душі,
Бо ти, як той Лель синьоокий,
Снігурці з'явивсь навесні..
***
© Copyright: Леня Санина, 2019
Свидетельство о публикации №119041807315
Свидетельство о публикации №119041807315
Рецензии