Не така...

Наталья Мироненко

Засинає, як падає в "темно" - так і встає.
Та й сама не сказала б, напевно, хто вона є
Наче з іншого виміру, ніби з чужих світів.
Щось буває без вибору, доля – і поготів.

Може, кимось призначена: віршами - по весні.
Може, бачить, не бачене іншими, уві сні.
І знайома – і зовсім не та, ледь помітний збіг.
Хто її розбере: чи свята, і що саме - гріх?

Не білизну, а душу полоще від плям-образ,
Бо її вже палили на площі, таки не раз.
Щось втрачала, щось матиме (серце – не фенікс-птах),
Та цуралась гербів зі стигматами на хрестах.

Повернула б, можливо, рукописи і пальне.
Але те, що важливе – хай з голосу не мине.
Їй Любов - то життя запорука, найголовна.
А шматують жадане - лиш круки. Хіба ж вона?...

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Наталья Мироненко

Рецензии

Написать рецензию

Якщо я прочитав і знов повернувся до якогось твору,
то це означає, що твір мене дійсно "зачепив".
Чудово написано.
Не буду перелічувати, що саме сподобалось.
Просто сподобалось, і все!

З теплом і повагою

Александр Абрамис 25.01.2022 22:19 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Дякую від щирого серця, Сашо. У мене зараз тяжкі часи. Мати відходить. Не моя кревна. Моя давно померла. Мабуть, зрозуміло, яка.

Наталья Мироненко 26.01.2022 19:40 Заявить о нарушении

Розумію. Нажаль, тут нічого не вдієш і нічим не допоможеш.
Це можна тільки пережити і йти далі...

Александр Абрамис 26.01.2022 23:30 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Наталья Мироненко