Присвята
Провели в останню путь Поета,
огортає душу тихий сум,
і хоч не спинилася планета,
та в серцях порвались кілька струн.
Віддзвеніла й тихо відлетіла
у безсмертя ще одна душа,
вчора ще ідеями горіла,
а сьогодні в Ірій вируша,
Став Поет у Бога на порозі,
і на хвильку глянув з висоти,
хоч життя минає, як у прозі,
він в Поезії свої лишив сліди.
У словах і римах залишився
нам на згадку слід його пера,
він зорею в Засвіт закотився,
бо прийшла уже його пора.
Та Поет не йде в порожню безвість,
він пливе у хмарах Кораблем,
він летить у небесах безмежних
легкокрилим, білим Журавлем!
03.04.2019
Свидетельство о публикации №119041705172