десь там знову пташина

Десь там знову пташина,
зойкнула сіра, чомусь...
Віч на віч зустріла у днині —
чи то біль, чи то тугу саму.

Повернулась з далекого краю,
ясним місяцем, сонячними днем.
Чого ж сумуєш, мабуть і не взнаю,
що затаїлось і жалить живцем?

Я розумію пташино, що спокій —
то воля і небо, і сонячний грай.
Тому й линеш серцем за обрій,
де поміхається без меж небокрай.


Рецензии
Вот такая, непреходящая грусть вольной птицы.
Радости Вам, Галина!

Александр Бирт   04.05.2019 10:17     Заявить о нарушении
Спасибо, Александр.
С уважением и признательностью.

Галина Би-Локур   04.05.2019 19:29   Заявить о нарушении