Чу ш, душе, щастя

Игорь Степанович Шевчук
*   *   *


Чуєш, душе, щастя раю
як Божая Рука
попереду все некорисне
             забирає...
Давид те сітями назвав
лиш Бог із того
                позвільняє!


Антоній ачи два Антонії
те знають
той Бог! –
для праведного
Сонце
           утискає...


А Божа Мати – хто?
і Бога упрохає – й націляє
як заволаєм
й чи самі одні – волаєм?
Сонце волає
і дзеркала – дзеркала вод
неіспроміняться й волають
то й твар
до Сонця реве
як думкою ще Бога-Сонце
                захиляєм?!


І Бах жне тоннами
і тих жну – тоннами
а ті, духовні атоми,
з форматами
й поміж форматами
з лицем до Правди Сонця
полягають
       й через лики
       чи повставають?


й чи води
води душ
назад
повідбивають?

16.04.2019


© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2019
Свидетельство о публикации №119041608565
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук