Щастя
Напишу листа до Бога,
Ось що попрошу я:
Опуститися з-за хмари
На землю людськую.
Скільки я живу на світі,
Не бачив святого.
Чи є щастя, просять діти,
Насправді у Бога.
Неси вітре, лист за хмари,
До самого Бога,
Може, йього не так звати,
Запитай у нього.
Тільки щоб не розсердився,
Розжени всі хмари,
Щоб він бачив, подивився,
На щастя та шану.
Розкажи, яке кохання,
Було тут до нього.
Що ж воно таке за щастя,
Що просимо в Бога.
Кликав йього Царь-колокол
В кожному соборі.
Чи доходять звуки мови,
В небесному морі.
Скільки в небо не дивився,
Невже Бог – це місяць?
Тільки вчора народився,
А уже щасливий.
Чорна хмара із грозою,
Місяць закриває,
Вітер лист моєї долі,
До землі впускає.
Літаки та космонавти,
Високо ліітають.
А про Бога а ні слова,
Не розповідають.
На яких живе планетах,
Чом земля не в ногу?
Люд поклони відбиває,
Та й молиться Богу.
Чому сьомий день – неділя,
Всім до церкви звонить.
І несе люд своє зілля,
Покропити просить.
Та й послухати в Великдень,
Служеніє ранне.
Щастя - слово невелике,
Але так кохане.
8 жовтня 2009 року.
Свидетельство о публикации №119041605954